в загальних рисах

1. n

1) широка частина (спини, спинки)

2) амер., розм. молода дівчина, дівчинка

3) груб. дівка

4) (the B.) розм. оксфордські студенти

5) кін. освітлювальний прилад

2. adj

1) широкий

2) просторий, великий

3) вільний, широкий

4) явний, відвертий; помітний; ясний, очевидний

5) повний, цілковитий

6) загальний, у загальних рисах

7) грубий, непристойний

8) фон. відкритий (про звук)

9) головний, основний

3. adv

1) широко

2) вільно, відкрито

3) цілком

4) з помітним (сильним) акцентом

* * *

1) широка частина (спини, спинки)

2) aмep. молода дівчина, дівчисько; дівка

3) заст. = broad-piece

4) ( the Broad) оксфордські студенти

5) кiнo освітлювальний прилад загального, розсіяного світла; широковипромінювач

1) широкий

2) великий, просторий

3) широкий, вільний; терпимий

4) явний, певний; помітний; відвертий; повний, цілковитий; помітний, сильний ( про акцент)

5) загальний, широкий; у загальних, основних рисах

6) грубий, непристойний

7) вільний, нестриманий, розкутий, розхлябаний

8) фон. відкритий ( про звук)

1) широко

2) вільно, відкрито

3) цілком, цілковито

4) з помітним, сильним акцентом

1. n

1) тж pl контур; обвід; обрис; абрис

2) ескіз; начерк; нарис

3) схема; план; конспект

4) pl основи, основні принципи

2. v

1) накреслити (намалювати) контур

2) відтіняти; окреслювати

3) накреслити (намітити) в загальних рисах; зробити начерк

* * *

1) часто pl контур, обвід, абрис, обрис

2) начерк, нарис; ескіз

3) план; конспект; план, схема

4) нарис, огляд

5) pl основи, основні принципи

1) обвести, намалювати контур; відтіняти, окреслювати

2) викласти коротко, намітити загалом

1. загальний, широкий; в загальних, основних рисах

2. явний, визначений, певний; помітний

- broad purpose явний намір

- broad statement відверта заява

- to take a broad view of/ on smth. широко дивитись на речі

- in broad outline в загальних рисах

- in a broad sense в широкому сенсі, значенні

v окреслити в загальних рисах

- to outline proposals окреслити пропозиції в загальних рисах

СТРУКТУРАЛІЗМ - напрям наукового пізнання, що ґрунтується на системно-структурному методі аналізу. Ідеї системного підходу з'являються у фізиці, математиці, гештальтпсихології, рос. формалізмі на поч. XX ст. і кристалізуються в структурній лінгвістиці Сосюра О. станній увів фундаментальну для С. опозицію мови/мовлення, тобто мовної системи як інваріанта мовної діяльності та індивідуальних способів її реалізації Ц. я опозиція передбачає застосування ряду понять: означника/означеного, синтагми/асоціації, синхронії/діахронії Я. кщо лінгвістичний С. є цілком визначеним явищем, то опис гуманітарного С. становить проблему, оскільки не має ідейної, організаційної або хронологічної єдності. В загальних рисах гуманітарний С. можна схарактеризувати як течію в науках про людину та суспільство в 50 - 60-ті рр. XX ст., що застосовує до різноманітних феноменів культури методи системно-семіотичного аналізу, запозичені з арсеналу структурної лінгвістики, та має чітко визначену антипсихологічну та антисуб'єктну спрямованість. Будучи за походженням суто франц. явищем (С. зазвичай асоціюється з іменами Фуко, Варта, Лакана, Леві-Строса, Альтюссера та ін.), він, однак, справив великий вплив як на континенті, так і в США. Модель мови Сосюра (як формальної можливості мовної діяльності, що, не детермінуючи конкретного мовного акту, задає умови його можливості та працює на несвідомому рівні) стала моделлю, аналогії якої відшукувались у різних сферах культури: міфах, літературних текстах, психічній діяльності, історії наук, - але лінгвістична складова зазнає в гуманітарному С. суттєвої трансформації: площина застосування мови з репрезентативної, психічної зміщується в логічну. Мова стає кодом, принципом впорядкування емпіричних фактів, в т.ч. і фактів вербальної мови. В загальних рисах структурний аналіз в С. є сходженням від поверхових лінгвістичних структур до глибинних, причому перші є кодом останніх, а метакодом виступає універсальна структура розуму. Попри всю плідність гуманітарного С., представники якого змінили звичний образ етнології, психоаналізу, епістемології та літературознавства, проблематику та підходи цих наук, спроби прояснити його методологічні засади в кін. 60-х рр. стали першим кроком на шляху його трансформації в постструктуралізм, яка часто здійснювалась самими структуралістами (Варт, Фуко, Лакан). Будучи формально-раціональною обробкою певного порядку фактів, структуралісти у лінгвістиці та літературознавстві усвідомлюють операціональний статус поняття структури, але в антропології та психоаналізі воно починає розглядатись як структура самої реальності, і саме цю тенденцію С. піддає критиці Еко ("Відсутня структура") В. разливість гуманітарного С. пов'язана з тим, що в багатьох соціокультурних системах семіологічний рівень є не вихідним, а похідним, тому постструктуралізм звертається до аналізу досеміотичного рівня культури. З моменту свого виникнення С. постійно перебуває в русі трансформації, і найпотужнішою сьогодні трансформацією С. є постструктуралізм.

- broad arrow

1) ( властивий всім) universal, general

2) ( спільний) common; ( взаємний) mutual

3) ( сумарний) total, aggregate

1) ( робити позначку) to mark, to make a mark (on)

2) ( планувати) to plan, to project, to have in view; ( в загальних рисах) to outline

1) ( лінія) line; stroke

2) (властивість, особливість) feature; ( обличчя) lineament; ( характеру) trait, strand, streak; ( спадкова) strain

1) робити начерк; накреслювати контур; змальовувати в загальних рисах; давати загальне уявлення

2) провіщати, передрікати, віщувати; знаменувати

3) затемнювати, кидати тінь

* * *

1) робити ескіз; намічати контур; тex. ескізувати

2) знаменувати, передвіщати; прозоро натякати, робити непевні пророкування

3) затемнювати, затінювати

1) широко

2) прямо, відверто, рішуче

3) з акцентом

* * *

1) широко

2) прямо, відверто

3) з акцентом

1) указувати, показувати, позначати

2) означати, бути ознакою, свідчити (про щось)

3) свідчити про необхідність, потребувати (лікування)

4) висловлювати коротко і ясно

5) намічати в загальних рисах

6) тех. вимірювати потужність машини індикатором

* * *

1) указувати, показувати; позначати

2) служити ознакою, означати, свідчити ( про що-небудь)

3) свідчити про необхідність або доцільність; вимагати (догляду, лікування)

4) стисло виражати, указувати, давати зрозуміти, заявляти ( про що-небудь); робити попередній начерк, намічати загалом, у цілому

1) залишати (лише) остов

2) скорочувати (зводити) до мінімуму

3) препарувати скелет

4) робити начерк; накреслювати у загальних рисах

5) перетворювати (ся) на скелет

* * *

1) залишати ( один) остов; скорочувати, зводити до мінімуму

2) робити нарис

3) препарувати скелет

4) перетворювати на скелет; перетворюватися на скелет

1. n

1) ескіз; замальовка; абрис

2) крокі

3) нарис; начерк; нотатки; короткий огляд

4) театр. скетч

5) муз. невелика п'єса легкого змісту (для рояля)

6) розм. опудало

7) схема, загальний план

8) військ. звітна картка

2. v

1) робити начерк; малювати етюд

2) змальовувати у загальних рисах; зображувати схематично, накреслювати

* * *

1) ескіз, нарис; замальовка; абрис

2) нарис; замітки; короткий огляд

3) театр. скетч

4) мyз. невелика легка п'єса, для фортепіано

5) схема, ( загальний) план

6) вiйcьк. звітна картка

1) робити нарис; писати етюд

2) описувати загалом, зображувати схематично ( sketch out)

наметить

1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;

2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];

3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];

4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -

1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];

2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;

3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -

1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;

2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];

3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.

* * *

несов.; сов. - нам`етить

1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити

2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити

3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися

v сформулювати/ розробити/ скласти договір/ угоду/ резолюцію

- conceived in general terms складений/ сформульований в загальних рисах

I n генерал

- general of the army генерал армії

II adj

1. загальний, всезагальний

2. широкий; розповсюджений, загальноприйнятий, звичайний

3. загальний, загального характеру

4. головний, генеральний

- Director G. генеральний директор

- G. Manager генеральний директор

- general and complete disarmament все загальне і повне роззброєння

- general in character загального характеру

- general consent загальне схвалення

- general debate загальні дебати, загальна дискусія

- general discussion загальні дебати, загальна дискусія

- general election загальні вибори

- general favourite найбільш ймовірна кандидатура (на виборах)

- general feeling of the Committee загальна думка членів комітету

- general notion загальноприйняте поняття/ уявлення

- general obligations загальні обов'язки

- general policy загальна політика

- general secretary генеральний секретар

- general statement загальна заява

- general training всезагальне навчання

- general views загальноприйнята думка

- general welfare загальне благо

- questions of general interest питання загального зацікавлення

- to explain in general terms пояснити в загальних рисах

- to give a general outline загально окреслити

- general committee Генеральний комітет (ООН)

- general ticket загальний список (виборчий бюлетень з кандидатами, які представляють штат чи місто в цілому, а не окремі райо ни, США)

- General Assembly Генеральна Асамблея (ООН)

1. узагальнювати, робити загальні висновки

2. надавати невизначеності; говорити невизначено/ загально

- to be inclined to generalize on everything мати звичку говорити про все невизначено/ в загальних рисах

- to generalize from facts узагальнювати/ робити загальні висновки на основі фактів/ даних

1. строк, період; час; тривалість; термін повноважень (виборних органів)

2. звич. pl умови

3. pl висловлювання; мова; спосіб висловлювання; формулювання

4. відношення

- initial terms початковий термін дії

- presidential term строк президентських повноважень

- unacceptable terms неприйнятні умови

- contradiction in terms суперечність у термінах; суперечливе твердження

- term of an agreement/ a treaty умови угоди/ договору

- term of appointment термін повноважень, термін перебування на посаді

- term of contract термін виконання договору

- term of office строк повноважень, термін перебування на посаді

- terms of payment умови оплати

- terms of reference повноваження; мандат; компетенція; сфера дії

- term of service строк служби

- terms of surrender умови капітуляції

- term of tenure строк повноважень, термін перебування на посаді

- terms of trade умови торгівлі

- to bring smbd. to terms примусити когось прийняти умови

- to come to terms with smbd.

a) домовитися з кимсь

b) прийняти чиїсь умови

- to extend the term продовжити термін

- to make to terms досягнути згоди, домовитися

- to present the future in lurid terms представляти майбутнє в похмурих тонах

- to run for a second term висунути свою кандидатуру на другий термін

- to seek a second term добиватися переобрання на другий термін (на президентських виборах)

- to set a term установити термін

- for a term (of...) на строк (в...)

- for (the) term of (one's) life довічно, на все життя

- in general terms загалом, в загальних рисах

- in the same terms в тих же виразах

- in set terms зрозуміло, ясно

- in vague terms туманно, невиразно

- in terms of з точки зору; по відношенню; у перекладі на щось

- in terms of approval схвально

- in term of high praise дуже похвально

- in terms of this theory на мові, в термінах даної теорії

- on any terms на будь-яких умовах

- on beneficial terms на вигідних умовах

- on equal terms на рівних умовах

- on expiry of the terms після закінчення терміну повноважень